Канони перед сповіддю і причастям

Детально: канони перед сповіддю і причастям - со всех открытых источников и разных уголков мира на сайте 1000-molitv.ru для наших уважаемых читателей.

Оглавление [Показать]

Причастя і сповідь несуть з собою очищення душі людини, прощення його гріхів. Щирість, правдивість, бажання виправитися роблять ці Таїнства такими простими і складними одночасно.

Простота полягає в нехитрих діях, які під силу більшості людей. Складність – в уникненні формального підходу, в усвідомленні своїх гріхів, у бажанні отримати прощення. Це важка внутрішня робота.

Молитва, канон перед Причастям покликані налаштувати людини на духовну працю. Уміння прощати, розуміти і приймати свої помилки, сором за них, бажання змінитися – це нелегкий шлях, наприкінці якого Благодать зійде на душу. І не захочеться більше брехати, гніватися, злобствовалі, заздрити. Поступове очищення душі спричинить за собою зміну в житті. З’явиться внутрішній спокій, умиротворення, бажання розуміти і прощати інших людей.

Що таке канон

Канон в перекладі з грецької мови означає «норма, правило». Має 2 значення.

Перше. Канон – це звід правил Православної церкви.

Друге. Канон – своєрідна поема, гімн, який вимовляється на славу якого-небудь свята або святого. Він прийшов на зміну Кондак в VIII столітті. Містить 9 піснею.

Канони бувають великі і малі. Присвячені пророкам, святителям, великомученика. Крім того, є канон перед Причастям, канон по хворіють, по покійним.

канони перед сповіддю і причастям

Існує книга «Правильні канони». Вона була написана для ченців старообрядницьких монастирів в 1908 році. У ній є примітки, які допоможуть правильно читати канони в домашніх умовах. В підказках прописано, в якому каноні яку пісню читати, з яким приспівом і скільки разів чергувати, коли класти уклін.

Як влаштований канон

Канон складається з 9 піснею. Найперший вірш кожної пісні називається ирмос. Всі наступні іменуються тропарі. Перед кожним з них читається заспів, відповідний канону. В залежності від статі читає, слід міняти закінчення (наприклад, грішного – грішну).

Кожен канон містить від 4 до 7 тропарів. Друга пісня зазвичай відсутня. Її вимовляють тільки за деякими свят. У певні моменти читання слід класти земні, поясні поклони або робити метання. Останні означають, що слід перехреститися і торкнутися правою рукою статі.

В залежно від дня тижня, наявності або відсутності церковного свята в доповненнях до канону є свої примітки. Так, поясні поклони можуть бути замінені на метання. У церковному календарі можна знайти Статут про поклонах на кожен день.

Таїнство Причастя

Причастя – це залучення до Бога, найважливіше Таїнство в житті християнина. Цей ритуал можна проводити раз на рік або частіше. Тут важливо не кількість скоєних причетний, а їх щирість.

канони перед сповіддю і причастям

Для мирян існують кілька правил перед тим, як прийняти Причастя.

  • Дотримуватися посту.
  • Читати молитви і канони перед причастям.
  • Отримати на сповіді відпущення гріхів.
  • Утримуватися від плотських стосунків.
  • Здійснювати справи милосердя.

Весь підготовчий процес займає 7 днів. Слід знати, що говіти слід стільки ж. Якщо стан здоров’я не дозволяє здійснювати пост протягом тижня, то він може бути обмежений 3-5 днями. У рідкісних випадках говіти дозволяється добу.

Канон перед Причастям читається кожен вечір. Після нього – молитви. У дні говіння слід бувати на церковних службах.

Хто не допускається до Причастя

  1. Жінки під час місячних.
  2. Відлучені від Святих Тайн.
  3. Чи не сходили на сповідь.
  4. Подружжя, що мали статеві стосунки напередодні Причастя.
  5. Померлі, божевільні, що знаходяться в несвідомому стані.

Діти до 7 років допускаються до Причастя без сповіді і посту. У цьому випадку потрібно інша, більш спрощена підготовка. Поведінка батьків знаходить відображення в дітях. Ставлення до церкви, молитвам, поганому і хорошій поведінці дитина відтворює в собі. Тому кожна сім’я індивідуально знаходить підхід в підготовці до Причастя.

Підготовка до Причастя

Перед таїнством Причастя необхідно пройти покаяння. Визнання в своїх гріхах, усвідомлення їх, отримання прощення – перший крок до очищення душі. Обов’язково перед сповіддю попросити вибачення у родичів, знайомі. Подумки згадати всіх, хто був ображений.

Перед сповіддю можна прочитати покаянний канон. Молитовна підготовка налаштує людини на покаяння. Це вміння бачити, усвідомлювати, визнавати свої гріхи і недосконалості. Покаяння очищає людину від гріхів і скверни. Необхідно щире каяття людини у всіх своїх непорядних діяннях. А потім і позбавлення від цих гріхів, недопущення їх у своє життя, боротьба з ними.

канони перед сповіддю і причастям

Канони перед сповіддю і Причастям несуть із собою тільки тимчасове очищення душі. Всю іншу роботу людина повинна провести сам. Чесність перед собою, розуміння найменших рухів душі, усвідомлення помилок, сором за них – ось справжня суть покаяння.

Таїнство сповіді

Сповідь не є великим міркуванням про свої гріхи. Вона не веде до самовиправдання. Це щире покаяння у своїх негідних думках, почуттях, діях. Тому перед Причастям обов’язкове сповідь. Вона готує душу молитвами, усвідомленням гріховності, необхідністю в прощення.

Канон перед причастям також слід читати і перед сповіддю. Це не механічне озвучування тексту, а цілеспрямована підготовка душі. Що сповідь не стала формальним ритуалом, а несла очищення і прощення.

Не варто перед священнослужителем приховувати свої гріхи. Тільки правда повинна звучати на сповіді. Тоді муки совісті, каяття, сором приведуть до повного усвідомлення і бажанням боротися зі своїми гріхами, викорінювати їх.

канони перед сповіддю і причастям

Молитовна підготовка до сповіді допоможе примиритися з близькими, знайомими. Викорінить черствість, самолюбування. Людина захоче змінюватися, ставати добрішими.

Шлях до Бога може бути довгим. Одна сповідь, одне Причастя зробить байдужої людини відразу уважним і позитивним. Швидше за все, через ці Таїнства доведеться пройти багато разів, перш ніж прийде розуміння суті православних ритуалів.

Канони перед причастям

Причастя – це особиста справа людини, її відносини з Господом. Тому читати або не читати домашні молитви, канони – кожен вирішує самостійно. У першу чергу має йти очищення душі від гріховних думок. Не слід допускати в собі проявів злості або агресії. Вчитися спокою, терпіння, розуміння.

Під час молитовної підготовки до Причастя можна читати три канону. Вони відображають всю суть обряду. Це підготовка тіла і душі до прийняття Святих Тайн. Тому слід очистити тіло постом. Душу – молитвами.

  1. Покаянний канон перед причастям до Господа нашого Ісуса Христа.
  2. Молебний канон по Пресвятої Богородиці.
  3. Канон Ангелу Хранителю перед причастям.

Практика читання канонів перед Причастям не є обов’язковою. Тому слід порадитися зі своїм духівником.

Після того як три канону перед причастям будуть озвучені, слід читати Послідування до Святого Причастя. Все це читається напередодні обряду, після відвідування вечірнього богослужіння. Молитви до Святого Причастя можна перенести на ранок. Прочитати їх безпосередньо перед ритуалом.

Молитовне правило перед Причастям

Кількість молитов, канонів, акафістів не має чітких обмежень. У різних містах, церквах, монастирях існують власні правила. Тому слід звернутися до свого духівника за настановою. Обов’язковою є читання покаянного канону і Последования до Причастя.

канони перед сповіддю і причастям

Молитовне правило, не насильницьке рішення. Кожна людина в індивідуальному порядку вирішує, що слід читати дома і скільки разів ходити на службу до церкви. Тим не менш, у християнина має бути щоденне молитовне правило. Воно може бути змінено відповідно зі здоров’ям, станом справ, внутрішнього настрою.

Перед причастям слід позбутися спокуси і щодня читати канони і молитви. Це повинно увійти в традицію, але не стати формальним шаблоном. Особиста молитовна підготовка залишається на совісті людини. Не слід і перевтомлювати себе незліченною повторенням канонів. Вони несуть просвітлення душі, коли читаються щиро, усвідомлено. Монотонне повторення веде до схоластичному розуміння церковних правил.

Уміння вникати в суть Таїнств дозволить усвідомлено ставитися до свого преображення. Якщо людина розуміє, що йому слід змінити в собі, над чим попрацювати, тоді покаяння і Причастя не стануть для нього порожнім звуком і стандартним ритуалом.

Шукати корисність для душі і тіла – ось чому служить молитовне правило. Канони легко запам’ятати напам’ять. Тому їх можна читати і на шляху до храму, стоячи в пробках. Головне, щоб вони йшли від душі.

В який час слід читати канони

Не існує точних законів, коли слід читати канони і молитви. У домашніх умовах людина сама визначає, який час слід присвятити молитвам, а яке – мирським справам.

Канони перед причастям можна читати щовечора, а можна обмежитися одними молитвами. Якщо християнин щиро бажає покаятися в своїх гріхах, то і підготовка його буде відповідна.

канони перед сповіддю і причастям

Канон перед причастям, текст його створює певний душевний стан. Робить людину більш зосередженим, зібраним. Канон концентрує на внутрішній, душевної роботі. Вимовлені слова наповнюють серце радістю, а розум скорботою за всі людські недосконалості.

Найкраще канони і наступні молитви читати перед сном. Це дозволить налаштувати розум і душу на спілкування з Богом. Коли закінчені всі мирські справи, слід присвятити деякий час перед сном молитвам, підведенню підсумків дня. За одні – попросити божого вибачення, за інші – подякувати.

Покаянний канон перед причастям дозволить осмислити свої думки, почуття, діяння за весь день. Тільки в умовах зосередження на бажанні очиститися, долучитися до Святих Тайн можливе отримання Вищої Благодаті.

Суміщені канони перед причастям

У дні говіння слід більш старанно читати молитви, ніж у звичайні дні. Це підготовка душі до зустрічі зі Святими Таїнствами.

Канони допускається читати по одному щовечора. Така молитовна підготовка повинна увійти в ритуал кожного християнина. Напередодні Причастя, до півночі, рекомендується озвучити необхідні три канону. Їх можна читати один за одним. А можна поєднати.

З’єднуються 3 канону перед причастям таким чином:

  • ирмос 1 пісні покаянного канона;
  • тропарі покаянного канона;
  • тропарі 1 пісні канону Богородице, без ірмоса;
  • тропарі канону Ангелу Хранителю, без ирмоса.

Можна читати і всі наступні пісні, але в такому випадку слід опустити тропарі перед канонами Богородиці і Ангелу Хранителю і стихири після канону Богородиці. У православному молитовнику можна знайти більш детальну інформацію, про те, як можливо поєднати канони.

Як читати канони

Під час говіння необхідно вимовляти ранкові та вечірні молитви, канони. Вони створюють умиротворяє настрій. Після прочитання святих текстів усмиряются негативні емоції. Людина налаштовується на спілкування з Богом.

Правильні канони перед причастям читаються за певною схемою. Її можна знайти в Статуті про читання правильних канонів. Щоденне смиренність, проголошення молитов готує християнина до прийняття Таїнства, коли у вигляді вина і хліба Господь проникає в тіло людини. До приходу такого дорогого гостя необхідно готуватися. Тіло і душа мають бути очищені від гріховних думок і земних надмірностей.

Канони, що читаються перед причастям, не є формальним приписом. Тому читати їх слід в певному душевному настрої. Без злості і роздратування, без сторонніх думок і розмов. Тільки зосередженість, усамітнення і розуміння тексту молитов, канонів дозволить грамотно підготуватися до Причастя.

Поведінка перед Причастям

Перед Причастям слід приборкати жадібність, заздрісність, відмовитися від надмірностей, поганих звичок. Забути лихі думки, жадібність, гнів, лють. Постаратися пробачити тих, хто образив. Чи не запам’ятовувати і не тримати в собі негативні прояви. Попросити вибачення у знайомих і родичем. Відчути всередині себе смиренність, готовність до покаяння.

Найчастіше залишатися на самоті. Зосередитися на молитвах, спілкуванні з Господом. Причастя лікує душі людей. Запальні і дратівливі стають добрими і спокійними. Норовливі і байдужі робляться поступливими і уважними. Грубі – ввічливими. Ледачі – працьовитими. Люди перестають ображатися, лаятися. Проходить апатія і депресія. Душа наповнюється добротою і радістю.

канони перед сповіддю і причастям

Обов’язково після причастя подякувати Господу, Богородицю, Ангела Хоронителя. Попросити зберегти дар Причастя. Це робиться для того, щоб умиротворення душі не покинуло. Після виходу з церкви не розмовляти ні з ким, відразу йти додому. Перед сном ще раз вимовити подячні молитви. Намагатися ні з ким не сваритися, не лаятися, більше мовчати, не дивитися телевізор.

Значення канону

Канони перед сповіддю і Причастям це прохання до Господа і Богородиці, щоб дарували здоров’я і можливість посповідатися, щоб надали сил сходити на Причастя і очистити свою душу, щоб Ангел Хранитель охороняв всю дорогу до церкви, не допустив спокус.

Буває так, що людина забуде про сповідь і Причастя. Або втомиться і відмовиться від прилучення до Таїнств. Канон перед причастям допоможе налаштувати розум, душу і серце на спілкування з Господом. Додасть сил і здоров’я сходити на сповідь, очиститися від гріхів, боротися з ними. Ні в якому разі не слід виправдовувати себе, давати поблажки або звинувачувати інших людей у своїх проблемах. Переживання і сором за свої діяння повинні бути щирими.

Здоров’я душі додасть сил і фізичному тілу людини. Пройде безглуздого і злоба. Не захочеться більше лаятися і сваритися. З’явиться гарний настрій і бажання ділитися ним з людьми. Відомі факти, коли після сповіді і Причастя люди позбавлялися від смертельних хвороб, кидали свої погані звички. Мир і спокій з’являється в душі після чесного та щирого навернення до Бога.

Назад до брошури

Пісня 1

Ірмос: Як по суші, пройшов по безодні Ізраїль стопами; бачачи, як гнобитель фараон потопляється, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нині приступив я, грішний і обтяжений провинами, до Тебе, Владики і Бога мого; не смію й глянути на небо, тільки молюся, промовляючи: дай мені, Господи, розум, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ой, горе мені, грішному! Найгірший я з усіх людей, і не маю каяття; дай мені, Господи, сльози, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Слава…1 Безрозсудний, нещасний чоловіче, нащо в лінощах час марнуєш? Подумай над життям своїм і навернися до Господа Бога, і гірко оплакуй вчинки твої.

І нині…2 Мати Божа Пречиста, споглянь на мене, грішного, порятуй мене від дияволових тенет і на шлях каяття скеруй мене, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Пісня 3

Ірмос: Нема святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс силу вірних Твоїх, Милосердний, і утвердив нас на камені визнавання заповітів Твоїх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли будуть поставлені престоли на страшному суді, тоді відкриються вчинки всіх людей; горе тоді буде грішникам, на муку засудженим; і знаючи це, душе моя, покайся за лихі вчинки твої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Праведники зрадіють, а грішники заридають, тоді ж ніхто не зможе нам допомогти, але вчинки наші засудять нас; через те перше кінця покайся за лихі вчинки твої.

Слава… Ой, горе мені, многогрішному, що вчинками й думками осквернився, та через закам’янілість серця не маю ні краплі сліз; нині ж, душе моя, звільнися від земного і покайся за лихі вчинки твої.

І нині… Ось кличе, Владичице, Син Твій і навчає нас творити добро, а я, грішний, завжди втікаю від добра; але Ти, Милостива, помилуй мене, щоб я покаявся за лихі вчинки мої.

Сідальний, голос 6

Помишляю про день страшний і оплакую діла мої лукаві: що відповім Безсмертному Царю? І як насмілюся поглянути на Суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину Єдинородний і Душе Святий, помилуй мене.

Слава… і нині…

Зв’язаний нині тенетами безлічі гріхів і поневолений лютими пристрастями й бідами, до Тебе вдаюся, мого порятунку, і взиваю: поможи мені, Діво, Мати Божа.

Пісня 4

Ірмос: «Христос — моя сила, Бог і Господь», — свята Церква побожно співає, взиваючи від серця чистого, Господа прославляючи.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Широка тут путь і зручна для хтивих учинків, але гірко буде в останній день, коли душа з тілом розлучатиметься: остерігайся цього, чоловіче, заради Царства Божого.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нащо вбогого кривдиш, платню робітника затримуєш, брата твого не любиш, блуд і гордість примножуєш? Облиш усе це, душе моя, і покайся заради Царства Божого.

Слава… О, безумний чоловіче, доки потопатимеш, як бджола, збираючи багатство твоє? Ще трохи — й загине, бо воно — порох і попіл. Ти ж найбільше шукай Царства Божого.

І нині… Владичице Богородице, помилуй мене, грішного, і в чеснотах зміцни, і охорони, щоб нагла смерть не забрала мене неготового, і доведи мене, Діво, до Царства Божого.

Пісня 5

Ірмос: Божественним Світлом Твоїм, Милосердний, просвіти, молюся, душі тих, що зранку вдаються до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пригадай, окаянний чоловіче, як через гріхи став ти підневільним неправді, наклепам, грабункам, хворобам, хижим звірам; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тремтить моє тіло, бо ним усім завинив я: очима дивився, вухами слухав, язиком лихе промовляв, і всього себе прирік на пекельні муки; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

Слава… Блудника й розбійника, що каялися, Ти, Спасителю, прийняв, я ж сам обрав уярмлення лінощами гріховними й поневолення лихими вчинками; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

І нині… Дивна й скора помічнице всіх людей, Мати Божа, допоможи мені, недостойному, бо душа моя грішна того запрагла.

Пісня 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Життя на землі я розпусно прожив і душу в темряву віддав, нині ж благаю Тебе, Милостивий Владико: звільни мене від цієї служби ворогові й дай мені розум творити волю Твою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хто ще так робить, як я? Бо як свиня лежить у гної, так і я гріху служу. Але Ти, Господи, вирви мене з цього смороду і навчи моє серце виконувати заповіді Твої.

Слава… Навернись, окаянний чоловіче, до Бога, згадавши свої гріхи, слізно голосячи, припади до Творця; Він же, як Милосердний, дасть тобі розум пізнати волю Свою.

І нині… Богородице Діво, від видимого й невидимого зла збережи мене, Пречиста, і прийми молитви мої, і принеси їх до Сина Твого, щоб дав мені розум творити волю Його.

Кондак

Душе моя, нащо гріхами багатієш, нащо волю диявола чиниш, на що надію покладаєш? Відвернися від зла і навернися до Бога, зі сльозами взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.

Ікос

Пригадай, душе моя, гіркий час смерти і страшний суд Творця твого і Бога: ангели бо грізні візьмуть тебе, душе, і у вогонь вічний уведуть; тож раніше смерти покайся, взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.

Пісня 7

Ірмос: Росоносною вчинив піч ангел для побожних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: благословен єси, Боже отців наших.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не надійся, душе моя, на тлінне багатство й на нечесні прибутки, бо не знаєш, кому все це залишиш, але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не надійся, душе моя, на тілесне здоров’я й на швидкоминущу вроду, бо ти бачиш, як сильні й молоді помирають; але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Слава… Пригадай, душе моя, вічне життя і Царство Небесне, приготоване для святих, і темряву безпросвітну та гнів Божий — для злих, і благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

І нині… Припади, душе моя, до Божої Матері й помолися до Неї, бо Вона ж, скора помічниця тих, що каються, ублагає Сина Христа Бога і помилує мене, недостойного.

Пісня 8

Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе, зі Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як же мені не плакати, коли думаю про смерть, бо я бачив брата мого, що лежить у гробі спотворений і знеславлений. Чого ж чекаю і на що надіюся? Тільки дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння (ще раз Приспів і цей Тропар).

Слава… Вірую, що Ти прийдеш судити живих і мертвих, і всі встануть за своїм чином, старі й молоді, владики й князі, дівственики й священики; де ж я опинюся? Тому й благаю: дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння.

І нині… Пречиста Богородице, прийми недостойну молитву мою, охорони мене від наглої смерти і дай мені, раніше кінця мого, покаяння.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього й чини ангельські не сміють дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з’явилось людям. Величаючи Його, з небесними силами Тебе прославляємо.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

До вас нині вдаюся, ангели, архангели й усі небесні сили, що стоїте біля престолу Божого: моліться до Творця свого, щоб визволив душу мою від муки вічної.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вас нині благаю, святі патріархи, царі й пророки, апостоли й святителі та всі обранці Христові: допоможіть мені на суді, щоб спас душу мою від сил ворожих.

Слава… До вас нині підношу руки, святі мученики, пустельники, дівственики, праведники й усі святі, що молитеся до Господа за весь світ, щоб помилував мене в годину смерти моєї.

І нині… Мати Божа, допоможи мені, бо я на Тебе дуже покладаюся, ублагай Сина Свого, щоб поставив мене, недостойного, праворуч Себе, коли сяде судити живих і мертвих. Амінь.

Молитва

Владико Христе Боже, Ти, що страстями Своїми пристрасті мої зцілив і ранами Своїми мої рани вилікував, дай мені, грішному, сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого Животворчого Тіла й осолоди душу мою Твоєю Чесною Кров’ю від тієї гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи з погибельної безодні; бо не маю каяття, не маю душевного жалю за гріхи, не маю сліз утіхи, що приводять дітей до свого насліддя.

Затьмарив я розум життєвими пристрастями, не можу звести очей до Тебе у хворобі, не можу зігрітися сльозами любови до Тебе. Але, Владико Господи Ісусе Христе, Скарбе добра, подай мені щире покаяння і серце, любов’ю наповнене, щоб шукало Тебе; подай мені благодать Твою та віднови в мені риси Твого образу. Я покинув Тебе, але Ти не покидай мене; вийди на пошук мене, виведи мене на пасовища Твої та прилучи мене до овець вибраної Твоєї отари, насити мене з ними поживою Божественних Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері й усіх святих Твоїх. Амінь.

Свята Сповідь — це Таїнство, в якому християнин з щирим жалем сповідається, тобто визнає свої гріхи перед Богом і через священика одержує прощення від Самого Господа.

Для того, щоб одержати відпущення гріхів у святому Таїнстві Сповіді, тому, хто сповідається, треба приготуватися до неї щирою молитвою, постом і примиренням з усіма людьми. Це допомагає заглянути в себе, побачити свої гріхи і пізнати серед них головну свою гріховну недугу. Усвідомивши свої провини, грішник повинен відчути щирий жаль і біль душевний за них, осудити гріхи і, з вірою в Бога і надією на Його милосердя, твердо вирішити відкинути гріхи й почати нове життя в Бозі.

Щоб полегшити собі сповідь, слід готуватися до неї та обдумувати свої гріхи за порядком заповідей Божих, наприклад:

Чи не втрачав надії на Боже милосердя або нерозумно уповав на Нього?
Чи не був забобонним, чи не вдавався до ворожби?
Чи не був грошолюбним, чи не шукав над усе шани, слави й багатства; чи не кривдив кого через свою злобу, скнарість і пожадливість?
Чи побожно проводив неділі і свята, чи не лінувався ходити до церкви і брати участь у Богослужіннях, як поводився в храмі Божому?
Чи сповідався і гідно причащався перед Великоднем?
Чи шанував батька й матір, допомагав їм і молився за них?
Чи сумлінно виконував свої службові обов’язки і працю?
Чи не мав злоби й гніву на свого ближнього та чи допомагав людям?
Чи не думав убити або справді вбив кого, чи не шкодив кому наклепом, злим словом, чи не спокусив кого на зло?
Чи не віддавався нечистим пристрастям, чи не розладнував чужого родинного життя, чи не зраджував подружньої любови й вірности?
Чи не вкрав чого, чи не набував чого неправдою, чи не заздрив кому?
Чи не пиячив або бешкетував, чи не зневажав честь і добре ім’я ближнього?

Так християнин повинен сам з усією щирістю і покаянням сердечним висповідати перед своїм духовним отцем гріхи свої, нічого не затаюючи, подібно до того, як хворий говорить про всі свої недуги, щоб одержати ліки від них і видужати.

Звільнившись від гріховного тягаря, покаянник прийме від духівника епітимію (або покуту) щодо необхідних побожних подвигів і, одержавши прощення своїх гріхів, удостоїться приступити до причастя св. Таїн Тіла і Крови Христових не на суд або на осуд, а на життя вічне.

Без сповіді Православна Церква не допускає своїх віруючих до причастя. Покаяння сполучається з постом.

Кожен православний християнин повинен сповідатися і причащатися не менше одного разу на рік — у Великий піст.

Молитви перед сповіддю
Всі тайни свого серця я розкриваю перед Тобою, Суддею моїм. Отож, зглянься на покору мою, зглянься на смуток мій, зглянься на каяття моє і помилуй мене, Милосердний, Боже отців наших.

Приступивши до священика, перехрестись, поцілуй святий хрест, поклади два пальці правої руки на Євангеліє і сповідайся перед Спасителем твоїм Ісусом Христом.

Я, грішна людина, сповідаюсь Господу Богу Всемогутньому, в Тройці Святій Єдиному, Пречистій Діві Марії, святому Ангелові-Охоронителеві моєму, всім святим і тобі, отче духовний, в усіх гріхах своїх, якими я прогнівив Господа Бога мого від попередньої моєї сповіді: ділом, словом, думкою, всіма моїми почуттями, вільно і невільно, свідомо і несвідомо.
Прошу, отче духовний, твоїх молитов перед Христом Спасителем моїм за всі гріхи мої.

Тут можеш сказати отцеві духовному все те, що непокоїть тебе, затуманює розум твій і думки чисті, християнські, і те, що тягне тебе до гріхів і до діл лукавих.

Коли отець духовний відпускає гріхи твої, тоді поклади праву руку твою до серця свого і промов:
Боже, будь милостивий до мене грішного і прости мені всі гріхи мої, як простив Ти, з Свого чоловіколюбства: митареві, фарисеєві, блудниці і Савлові, що гнав Тебе.

Молитва після сповіді
Слава, честь і поклоніння Тобі, безконечно Милосердний Боже, що зглянувся ласкаво на мої сльози каяття і не погордував моїм розкаяним серцем. Ти очистив мою душу і прийняв мене негідного за Свою дитину.
Але Ти, Боже, знаєш мою нестійкість, знаєш також силу та завзятість ворогів душі моєї, тому благаю Тебе: подай мені силу витримати спокуси світу цього, подай моєму розумові світло, щоб я вже ніколи не зійшов з дороги святих заповітів Твоїх, щоб я лише Тебе одного любив і Тобі єдиному служив у всі дні життя мого. Амінь.

К таинству Святого Причащения необходимо себя готовить говением, то-есть:

молитвою, постом, надлежащим настроением, поведением и исповедью.

Молитва домашняя и церковная

Желающий причаститься должен, по крайней мере, за неделю молитвенно подготовить себя к этому: больше и усерднее молится дома утром и вечером и, что очень желательно, ежедневно посещать утренние и вечерние церковные Богослужения. Если работа препятствует регулярному посещению Богослужений, то в храм надо ходить, насколько позволяют обстоятельства, но во всяком случае, надо непременно быть на вечернем Богослужении накануне дня Причащения.

Накануне Причащения (вечером), необходимо прочитать следующие каноны и молитвы из «Правила ко Св. Причащению»:
• канон покаянный ко Господу нашему Иисусу Христу;
• канон молебный ко Пресвятой Богородице;
• канон Ангелу Хранителю;
• молитвы на сон грядущий;

Утром перед Причащением необходимо прочитать:
• молитвы утренние;
• последование и молитвы ко Святому Причащению.

Пост

1. Необходимо по мере сил на протяжении говения придерживаться поста, то есть воздерживания от скоромной пищи: мяса, молока и молочных продуктов, яиц (а в строгий пост — и рыбы), и вообще, необходима умеренность в пище. Поститься перед Святым Причащением надо неделю (немощным и слабым, по благославлению духовника, 2-3 дня). Следует кушать меньше обыкновенного, избегать праздничных застолий, воздерживаться от употребления спиртных напитков. Что же касается курения, то это не только вредная привычка, но и грех, от которого надо избавляться.
2. С 12 часов ночи накануне Причастия не разрешаеться кушать и пить, за исключением приема обязательных лекарств, назначенных врачом. Утром перед Причастием нельзя принимать просфору, освященную воду. К воздержанию от еды и питья перед Святым Причастием надо приучать детей с самого раннего возраста.

Настроение и поведение

Готовящийся ко Святому Причащению должен:
• осознать необходимость очищения души от грехов в таинстве Исповеди;
• примириться со всеми, кто его обидел, беречь себя от чувства гнева и раздражения, удерживаться от осуждения, всяких непотребных мыслей и разговоров;
• отказаться от посещения увеселительных мест и обществ, могущих дать повод к искушению и греху.
Полезно размышлять о величии таинств Причастия, проводя, насколько это возможно, время в уединении,чтении Евангелия и книг духовного содержания, особенно о покаянии, подготовке к исповеди. Следует воздержаться от просмотра телепередач, чтения светской литеретуры, журналов, газет, прослушивания развлекательной музыки.

Исповедь

1. Желающий причаститься должен обязательно исповедаться – принести искреннее раскаяние в своих грехах Богу в присутствии священника, чистосердечно раскрыв свою душу и не утаивая ни одного содеянного греха. Перед исповедью нужно непременно примириться как с обидчиками, так и с обиженными, смиренно испросив у всех прощение. Прощнение обычно испрашивается в такой форме: «Прости меня, грешного», на что принято отвечать: «Бог тебя простит, прости и ты меня, грешного».
2. Во время исповеди не следует дожидаться вопросов священника, а высказывать самому все, что тяготит душу, ни в чем себя не оправдывая и не перекладывая вину на ближнего.
3. Удобнее исповедаться накануне, с вечера, чтобы все утро посвятить молитвенной подготовке ко Святому Причащению. В крайнем случае, можно исповедоваться и утром, но желательно успеть исповедаться до начала Литургии.
4. Исповедываясь, необходимо принять твердое решение не повторять вновь своих прежних грехов.
5. Без исповеди причащаются:
• младенцы (дети до7 лет);
• новокрещенные (те, над кем вчера или сегодня было совершенно таинство Крещения)
6. Женщине, которая пребывает в очищении (во время месячных; после родов – до чтения священником над женщиной очистительных молитв /читаются, как правило, на 40-й день/), нельзя приступать к таинствам Исповеди и Причастия (кроме особых случаев, как например, болезнь к смерти).

Исповедь – умение видеть свои грехи

Многие считают себя верующими, ходят в церковь, молятся, а каяться не умеют, не видят своих грехов. Если мы, прийдя на исповедь, не знаем, что сказать, то это еще не значит, что мы безгрешны.

Как научиться каяться?

Для этого надо постоянно контролировать себя, свои поступки, слова и мысли. Только заметим что-либо недоброе, сразу обращаемся с сокрушением к Богу: «Прости, Господи, меня окаянного и помилуй!» А затем исповедаем грех перед священником.
«Утром испытай себя, как провел ночь, а вечером так же, как провел день, — советует преподобный авва Дорофей. – И среди дня, когда отяготишься помыслами, рассмотри себя». И преподобный Симеон Богослов говорит: «Совершай каждый вечер суд собой, как день провел: не осудил ли кого? Не досадил ли кому словом? Не смотрел ли страстно на чье-либо лицо?»

Как готовиться к исповеди?

К исповеди надо готовиться заранее: все продумать, вспомнить все грехи, пройти по извилинам своей души, и обязательно все записать, а то пойдем к батюшке на исповедь, и враг может помрачить разум – все забудем. А еще лучше – выработать привычку каждый день записывать, чем согрешил. Перед тем, как слечь спать, можно мысленно представить себе прошедший день, как мы его провели: как утром молились, не рассеяно ли, где были наши мысли – в словах молитвы или на кухне, в магазине; не обидели ли кого в этот день, не ругались ли, не обижались ли, если кто нас поругал, не завидовали ли, не тщеславились ли? А как сидели за столом? Наверняка лишнее съели? Молились ли перед каждым делом, думали ли хоть немного о своей душе? Или только о плоти? А ночь как прошла? Может были нечистые сны, потому что день провели в нечистоте…
И вот, если научимся так контролировать себя, то будем знать, что говорить на исповеди. От каящего требуется:
• осознание своих грехов
• осуждение себя в них
• самообличение перед духовником
• покаяние не только словом, но и делом. Покаяние есть исправление – новая жизнь
• сокрушение и слезы
• вера в прощение грехов
• ненависть к прежним грехам.
Согласно правилам Правовлавной Церкви, ее члены должны приступать к исповеди начиная с семилетнего возраста.

Приступать к Святому Причащению могут православные христиане:

• готовившиеся к принятию Таинства
• сегодня утром или вчера вечером исповедовавшиеся и получившие разрешение от священника приступать к Причастию;
• ничего не вкушавшие (не евшие и не пившие) с 12-ти часов ночи;
• пришедшие в храм к началу Богослужения (в крайнем случае, не позднее чтения Евангелия).

Не могут причащаться!

• некрещенные (к ним относятся и те, кто был крещен священником-раскольником);
• инославные (римо- и греко-католики);
• раскольники (т.е. те кто принимал участие в служениях в храмах, находящихся в расколе с Православной Церковью);
• сектанты (баптисты, «свидетели Иеговы» и др.)
Все они могут приступить ко Святому Причашению только после того, как принесут покаяние в этом на исповеди и пообещают в дальнейшем сохранять верность Святой Православной Церкви.

Без нательного крестика приступать ко Святому Причащению неприлично и недопустимо. Ко Святому Причастию также могут быть не допущены люди, пропустившие / опоздавшие (без уважительных причин) на Вечернее богослужение или опоздавшие к началу чтения Часов перед Божественной Литургией! Если Вы пропустили или опоздали к Вечерней Службе или к чтению Часов перед Божественной Литургией, ОБЯЗАТЕЛЬНО скажите об этом священнику на исповеди.

Перед и во время Святого Причащения следует:

1. Когда будет вынесена Святая Чаша со словами «Со страхом Божим и с верою приступите», причастники, равно как и все находящиеся в храме, совершают земной поклон. Затем складывают руки крестообразно на груди – правую на левую, и вместе со священником произносят про себя молитве перед Святым Причащением.
2. Затем подходят к Святой Чаше. Губы причастника должны быть чистыми. Сумки, пакеты и другие вещи на время причащения необходимо передать на хранение знакомым или за свечной ящик.
3. Первыми причащаются монашествующие, затем дети, затем мужчины и женщины.
4. Между причастником, который находится у Святой Чаши, и остальными должно быть расстояние минимум в полметра, дабы не толкнуть причастника на Святую Чашу.
5. Подходя к Святой Чаше, четко и внятно произносим свое христианское имя, т.е. то имя, которое дано нам во Святом Крещении.
6. Перед Чашей не креститься, дабы случайно ее не задеть! Приподняв голову, широко открываем уста. Священник дает нам Причастие, проглатываем Причастие, по возможности не жуя, чтобы ничего не осталось во рту.
7. Платом вытирают нам губы, целуем только Чашу внизу (но не руку священника), и, не крестясь и не кланяясь отходим к столику с запивкой. После вкушения просфоры и запивки (т.е. теплой воды с небольшим количеством вина) можно совершить поясной поклон алтарю.
8. В день Причастия земные поклоны совершать не положено. Затем причастники возвращаются на свои места и остаются в храме до окончания Богослужения. Выслушают благодарственные молитвы по Святом Причащении, прикладываются к кресту, что в руках у священника, а затем в мире и духовной радости выходят из храма.
9. Во время Причастия по храму нельзя ходить и нельзя разговаривать.
В день Причастия нельзя целоваться, плевать, стараться не употреблять спиртные напитки, и вообще, следует вести себя благоговейно и благочинно, дабы «честно соблюсти в себе Христа принятого». После службы желательно некоторое время побыть в одиночестве и молчании, сосредотачивачсь на мыслях о Божественном и сохраненяя свои чувства. Принято в день причастия одевать лучшие одежды, как в самый большой праздник.
В помощь кающемуся.
Грехи, исповеданные ранее, повторять на исповеди не следует, ибо они, как учит Святая Церковь, уже прощены, но если мы их снова повторяем, то снова в них нужно каяться.

Перечень грехов, растространненных в наше время

Грехи против Господа Бога:
• гордость;
• не исполнение святой воли Божей, нарушение заповеди;
• не верие и маловерие, сомнение в вере;
• отсутствие надежды на милосердие Божие, отчаяние;
• черезмерная надежда на милосердие Господа без стремления перестать грешить;
• лицемерное почитание Бога;
• отсутствие любви и страха Божиего;
• отсутствие благодарности Господу за все Его благодеяния, за скорби и болезни;
• обращение к экстрасенсам, астрологам, гадалкам, ворожеям; занятия «черной» и «белой»магией, колдовством, гаданием, спиритизмом;
• вера в суеверия, вера в сны, приметы, талисманы;
• хула и роптание на Господа в душе и на словах;
• неисполнение обетов, данных Богу;
• призывание имени Божиего всуе (без необходимости), клятва именем Господа;
• кощунственное отношение без должного благоговения к иконам, мощам, свечам, святым, Священному писанию и т.д.;
• чтение еретических и сектантских книг и хранение их у себя дома, просмотр богохульных телепередач;
• стыдиться креститься и исповедовать Православную веру;
• неношение нательного крестика;
• небрежное выполнение крестного знамения;
• неисполнение или плохое исполнение молитвенное правила: утренних и вечерних молитв, иных молитв, поклонов и т.д., не читал Священного Писания, духовной литературы;
• пропускал без уважительной причины воскресные и праздничные Богослужения;
• посещение храма без усердия и прилежания;
• ленился молиться, молитва рассеяная и холодная;
• разговоры, дремота, смех, хождение по храму во время церковной службы; невнимательное, рассеяное слушание чтения и песнопений, опаздывания на службу и уход из храма раньше отпуста;
• посещение храма в нечистоте, прикосновение в нечистоте к иконам, свечам (для женщин);
• редкое исповедание грехов, сознательное утаивание их;
• причастие без сокрущения и страха Божиего, без должного приготовления, не примерившись с ближними;
• непослушание духовному отцу, осуждение священнослужителей, монашествующих, роптание и обида на них, ревность;
• непочитание праздников Божиих, работа в праздничные дни;
• нарушение постов, несоблюдение постных дней – среды и пятницы;
• слушание западных проповедников, сектантов, увлечение восточными религиями;
• мысли о самоубийстве или попытки убить себя.

Грехи против ближнего:

• отсутствие любви к ближним, ненависть к ним, желание им зла;
• отсутствие прощения, воздеяние злом на зло;
• непочтительность к старшим и высшим (начальству), к родителям; огорчение родителей;
• неисполнение обешаного;
• неуплата долгов;
• явное или тайное присваивание себе чужого;
• избиение, покушение на чужую жизнь; убиение младенцев во чреве (аборты), советование делать их ближним;
• грабеж, вымогательство, поджоги;
• отказ от защиты слабого и невинного, безразличие к тонущему, замерзающему, горящему, попавшему в беду;
• ленность в работе;
• непоситание чужого труда;
• плохое воспитание детей: вне христианской веры;
• немилосердие, презрение и осуждение малоимущих, скупость в милостыне;
• непосещение больных в больницах и на дому;
• жестокосердие;
• прекословие, неуступчивость в споре с ближними;
• клевета, осуждение, злословие, сплетни, пресказывание чужих грехов;
• обида, оскорбление, вражда с ближними;
• скандалы, истерики, проклятия, дерзость, наглое и вольное поведение по отношению к ближнему;
• лицемерие, злые шутки, колкости;
• гнев, раздражение, подозрение ближних в неблаговидных поступках;
• обман, лжесвидетельства;
• желание соблазнить или прельстить иных;
• ревность;
• празнословие, рассказывание неприличных анекдотов;
• нежелание молиться на наставников, родных, врагов;
• развращение своими действиями ближних;
• корыстолюбие в дружбе, измена и предательство друзей и близких;

Грехи против самого себя:

• гордость, тщеславие, высокомерие;
• самолюбие;
• желание зла ближнему, мстительность;
• несмирение, непослушность, самонадеянность;
• лживость, зависть;
• праздрословие, сквернословие;
• раздражение, возмущение, памятование зла, строптивость, обидчивость;
• уныние, тоска, печаль;
• делание добрых дел напоказ;
• скупость;
• лень;
• праздное времяпровождение, желание поспать, чревоугодие (многоядение, желание полакомиться);
• непамятование о христианском смирении, добродетелях, о смерти и аде, беспечное и нерадивое времяпровождение, отсутствие желания исправиться;
• предпочтение земного и материального небесному, духовному;
• пристрастие к деньгам, вещам, роскоши, наслаждениям;
• излишнее внимание к плоти;
• стремление к земным почестям и славе;
• курение, употребление наркотиков, спиртного (упивание допьяна);
• игра в карты, азартные игры;
• украшение себя ради прельщения иных;
• занятие сводничеством, проституцией;
• пение непристойных песен, сквернословие, пересказ анекдотов;
• просмотр порнографических фильмов, чтение порнографических книг, журналов;
• восприятие блудных помыслов, осквернение во сне;
• совершение блуда (не будучи в браке);
• совершение прелюбодеяния (измена, будучи в браке);
• позволение себе вольностей до брака, и невоздержание в супружеской жизни;
• рукоблудие (осквернение себя блудными прикосновениями), содомский грех, блудные извращения в браке;
• жестокость к животным, птицам, убиение животных и птиц без надобности, уничножение деревьев;
• уныние, печаль, совершение греха зрением, слухом, вкусом, обонянием, осязанием, похотью, нечистотой и всеми всоими чувствами, помышлениями, словами, желаниями, делами (здесь нужно назвать грехи, которые не были перечислены и тяготят душу)

Грехи по плану девяти Заповедей Блаженств

Исполняете ли вы Евангельские Заповеди? Заботитесь ли украсить себя евангельскими добродетелями?
1. Стараетесь ли воспитывать в себе чувство смирения, сознание собственного недостоинства?
2. Скорбите ли слезно о своих грехах и слобостях?
3. В обращении с ближними всегда ли были и стараетесь быть кроткими?
4. Жаждете ли святости и высшей праведности?
5. Внимательны ли к нуждам ближних? Считаете ли себя обязанными помогать нуждающимся, утешать печальных, посещать больных, вразумлять неразумных и вообще быть ко всем милосердным?
6. О чистоте сердца прилагаете ли старание? Не питаете ли в сердце зависти и дурных пожеланий?
7. Заботитесь ли об умиротворении враждующих?
8. Готовы ли претерпеть за правду хотя бы легкие скорби?
9. Любите ли вы Господа Иисуса настолько, чтобы на Него идти даже на смерть:
Назвав грехи, нужно внимательно выслушать ответ священника, который в конце прочитает резрешительную молитву.

Когда Таинство Исповеди не совершается:

• Если священник находится вне Святой Соборной Апостольской Церкви (Украинская автокефалия, «Киевский патриархат», греко-католик и др.), под запретом архиерея.
• Если мы пришли на исповедь и ни одного греха не назвали, а сказали только свое имя, даже если над нами прочитана разрешительная молитва.
• Если мы все грехи сказали, но над нами не была прочитана разрешительная молитва: «Господь и Бог наш Иисус Христос, благодатию и щедротами Своего человеколюбия, да простит ти, чадо…».
• Если мы все грехи сказали, но не дали обещание Богу исправиться.
• Если мы все грехи сказали, но не примирились с ближними, находимся с ними во вражде.

Краткая Исповедь Дмитрия Ростовского

Исповедаю Господу Богу моему вся моя грехи, яже сотворил до настоящего дня и часа делом, словом, помышлением.
Ежедневно и ежечасно согрешаю неблагодарностью Богу за Его великие и бесчисленные содеянные мне благодеяния и всеблогое промышление. Согрешаю празднословием, осуждением, презорством, непокорством, оклеветанием, невниманием, нерадением, унынием, беспечностью, злонамерением, ожесточением, преслушанием, роптанием, самочинием, злоречием, ложью, смехом, соблазном, самолюбием, честолюбием, чревоугодием, сластолюбием, объядением, пьянством, вещелюбием, тщеславием, ленностью, принятием блудных, нечистых и хульных помыслов, опущением службы Божией, небрежением о молитве, нечистой исповедью, неисполнение епитимий и всеми моими чувствами душевными и телесными согрешил, в них же каюся Господу и прошу прощения.

Перепечатано:
Оригинал издан по благославлению Высокопреосвященнейшего архиепископа Львовского и Галицкого АВГУСТИНА
Цензор: протоирей Николай Баранов

Файлы для скачивания:

(17491)

Оценка 3.5 проголосовавших: 6
ПОДЕЛИТЬСЯ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here